Інститут економічного прогнозування Національної академії наук України створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 1997 року № 772 “Про утворення Інституту економічного прогнозування НАН України” та Постанови Президії НАН України від 5 вересня 1998 року з метою забезпечення розробки стратегічних прогнозів і програм соціально-економічного розвитку України.
Очолює Інститут відомий вчений у галузі макроекономіки академік НАН України В.М.Геєць, який був ініціатором створення єдиного в Україні науково-дослідного закладу подібного профілю. Інститут складається з дев'яти наукових відділів та науково-організаційного, функціонують також аспірантура та докторантура.
Станом на 01.09.2004 р. в Інституті (за штатним розписом) працює 150 фахівців. Серед співробітників Інституту 25 докторів наук, 53 кандидати наук.
Академіку НАН України В.М.Гейцю, д.е.н. Д.П.Богині, д.е.н. В.Є.Козаку присвоєно звання "Заслужений діяч науки і техніки України"; д.е.н., проф. В.О.Точиліну, д.е.н. І.О.Луніній присвоєно звання "Заслужений економіст України".
Практичну роботу Інститут економічного прогнозування розпочав 1 листопада 1997 року. Наукова діяльність Інституту визначається затвердженими в установленому порядку основними напрямами наукових досліджень, відповідними програмами і тематичними планами робіт. Інститут в даний час здійснює дослідження за такими основними напрямками: моделювання економічного розвитку; економічне зростання та структурні зміни в економіці; економічна теорія; інституційні зміни та розвиток форм господарювання; технологічне прогнозування та інноваційна політика; середньострокове та короткострокове макроекономічне прогнозування; фінансове і бюджетне прогнозування; розвиток та регулювання фінансових ринків; секторальні прогнози та аналіз кон’юнктури ринків; аграрна економіка та політика.
Результати своїх наукових досліджень працівники Інституту реалізують шляхом активної співпраці з Урядом України, Верховною Радою України, іншими державними установами і відомствами, підготовки монографій, наукових доповідей, аналітичних матеріалів, доповідних записок, виступів у пресі, участі у різноманітних семінарах, конференціях, симпозіумах.
Високий потенціал наукових співробітників дозволяє Інституту активно і плідно співпрацювати з Кабінетом Міністрів України, Адміністрацією Президента, Верховною Радою України, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України, Державним комітетом статистики України, Міністерством освіти і науки України.
Фахівці Інституту регулярно приймають участь у розробці та проведенні експертизи законодавчих і нормативних документів, які готуються цими установами.
Робота “Науково-методологічне забезпечення системи національної безпеки України” за участю співробітників Інституту удостоєна Державної премії України у 2002 р., а директор Інституту акад. НАН України В.М.Геєць у 2002 р. отримав почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України.
Плідна робота заступника директора Інституту з наукової роботи д-ра екон. наук Б.Є.Кваснюка та завідуючої відділом моделювання і короткострокового прогнозування канд. екон. наук І.В.Крюкової відмічена подякою від Президента України за сумлінну працю і значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави.
Інститут приймає участь у підготовці та проведенні конференцій, семінарів, “круглих столів” з актуальних питань економічної політики та перспектив інноваційного розвитку економіки України, в яких беруть активну участь члени Уряду, Адміністрації Президента України, народні депутати України, представники міністерств та відомств, відомі вчені.
Довгострокові наукові інтереси пов’язують Інститут з Міжнародним проектом LINK при ООН (Нью-Йорк, США). У Прогнозах розвитку економіки окремих країн та регіонів світу, які готує проект LINK, регулярно публікуються прогнозні розрахунки перспектив розвитку економіки України на найближчі 5–8 років. Так, в осінній 2002 року сесії проекту (Болонья, Італія) акад. НАН України В.М.Геєць виступив з доповіддю “Country Report of Ukraine – 2002” і прийняв участь у дискусіях з глобальних питань розвитку світової економіки та з питань моделювання і прогнозування соціально-економічних процесів.
